Email
Пароль
?
Войти Регистрация
Семинар


Заміщення тимчасово відсутнього працівника

Название (рус.) Замещение временно отсутствующего работника
Кем принят Інші
Тип документа Консультації
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи




 

ЗАМІЩЕННЯ ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЬОГО ПРАЦІВНИКА

"Баланс"

N 5, від 29 січня 2002 р.

С. Хом'як

юрист фірми “Баланс-Клуб”

1. Чим відрізняється заміщення тимчасово відсутнього працівника від суміщення? Чи виплачується штатним заступникам різниця в окладі під час відсутності керівника підприємства?

І. Кузьменко, м. Суми

2. Під час відсутності головного бухгалтера його обов'язки виконує його заступник. Чи потрібно видавати у такому випадку відповідний наказ по підприємству? Чи встановлена доплата за суміщення або виплата різниці а окладі?

"Макелектромережа", м. Макіївка

В українському законодавстві відсутнє визначення понять "суміщення" і "тимчасове заступництво", а також не містяться загальні норми і принципи цієї форми роботи.

Однак на сьогодні в Україні існують два документи ще "радянських" часів, які діють відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" (далі - Постанова № 1545).

Один з документів - Роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39 "Про порядок оплати тимчасового заступництва", затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. (зі змінами та доповненнями від 11.12.86 р.) (далі - Роз'яснення), другий - постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 "Про порядок та умови суміщення професій (посад) (далі - Постанова № 1145), зі змінами.

Відповідно до Постанови № 1545 акти законодавства Союзу РСР застосовуються на території України щодо питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що ці акти не суперечать Конституції та законам України. Таким чином, два вищеназваних документи Союзу РСР частково діють на території України в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи суміщення професій (посад) і тимчасового заступництва, оскільки порядок оплати праці цієї форми роботи працівників підприємств регулюється Законом України "Про оплату праці" і відповідними статтями КЗпП.

Отже, у чому ж полягає головна відмінність тимчасового заступництва від суміщення?

Згідно з визначенням, яке міститься у Роз'ясненні № 30/39, тимчасове заступництво - це виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника у випадку, якщо таке викликано виробничою необхідністю. А під виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи згідно з Постановою № 1145 слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада).

Тимчасове виконання обов'язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству. Розмір доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється відповідно до умов, передбачених колективним договором (ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст. 97 КЗпП). Відповідно до додатка № 2 до Генеральної угоди між КМ України, конфедерацією роботодавців України і профспілковими об'єднаннями за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника передбачені доплати до 100 % тарифної ставки (окладу).

Тепер про доплати. Доплата проводиться працівнику, який заміщує, і встановлюється лише в тому випадку, якщо цей працівник не є штатним заступником або помічником відсутнього працівника, оскільки тимчасове заступництво допускається за умови відсутності штатного заступника або помічника за посадою тимчасово відсутнього працівника.

Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Виняток при цьому можливий тільки .щодо посад, призначення на які проводиться вищестоящим органом управління. У такому випадку керівник підприємства (установи, організації) зобов'язаний не пізніше місячного терміну з дня приймання працівника на роботу (закінчення випробувального терміну) подати документи, які вимагаються для його призначення на посаду, до цього вищестоящого органу. У місячний термін з дня їх отримання зазначений орган повинен розглянути це питання і повідомити керівнику про результати розгляду.

Відповідно до визначення, яке міститься у Постанові № 1145, суміщення професій (посад) - це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). На відміну від тимчасового заступництва суміщення можливе лише за вакантною штатною посадою. Відсутність вакансії означає, що немає відповідних тарифних ставок та окладів і немає економії, розрахованої за цими ставками (окладами). Суміщення професій (посад) здійснюється за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня і не обмежується будь-якими термінами, тоді як тимчасове заступництво без згоди працівника має обмеження в один місяць протягом календарного року. Однак за згодою працівника цей термін може бути подовжений.

Доплати за суміщення професій (посад) не обмежуються максимальними розмірами і визначаються виходячи з наявності або відсутності економії заробітної плати, отриманої за тарифними ставками та окладами, передбаченими за професією (посадою), яка суміщується.

За суміщення професій (посад) керівниками підприємств, установ та організацій, їх заступників і помічників (головних інженерів, головних економістів, головних бухгалтерів і т. д.), керівників структурних підрозділів, відділів, цехів та їх заступників доплати не встановлюються, оскільки згідно з пунктом 15 Постанови № 1145 ця постанова на ці категорії працівників не поширюється.

Указана норма передбачена і Постановою № 134 щодо бюджетних організацій.